Тимчасові мости через Хортицю та їх будівництво в 1944 р .: ексклюзивні фото та подробиці — Національний заповідник "Хортиця"
Виступ Січових козаків

Тимчасові мости через Хортицю та їх будівництво в 1944 р .: ексклюзивні фото та подробиці

Тимчасові мости через Хортицю та їх будівництво в 1944 р .: ексклюзивні фото та подробиці

Попередження для журналістів: якщо Ви хочете написати новину про цей матеріал, опишіть його своїми словами, і обов'язково вкажіть активне гіперпосилання на цю сторінку, використовуючи не більше однієї з наявних тут фотографій на Ваш вибір! Поважайте чужу працю!

Події Другої світової війни на території Запорізького краю призвели до масштабних руйнувань транспортної інфраструктури: одну тільки греблю ДніпроГЕСу підривали двічі, та ж доля очікувала і обидва мости Стрілецького через Новий і Старий Дніпро, які стояли на місці нинішніх мостів Преображенського, і пов'язували обидва береги Запоріжжя і острів Хортиця не тільки пішохідним і автомобільним, але і залізничним сполученням. Підірвавши при відступі всі існуючі мости, німецькі війська залишили зруйноване місто без можливості будь-якого транспортного сполучення, унеможлививши процес післявоєнної відбудови міста і переміщення важливих для фронту і наступу вантажів. Для того, щоб повністю відновити існуючі на старому місці мости і греблю ДніпроГЕСу з електростанцією, потрібні були довгі роки напруженої роботи, а необхідність з'єднати береги якомога швидше з'явилася відразу ж після відступу німців з міста. Русло ріки на місці мостів Стрілецького було сильно завалено зруйнованими мостовими конструкціями, що в поєднанні з їх великою висотою (до 45 м над рівнем води) унеможливлювало швидке їх відновлення. Руйнування греблі Дніпровської ГЕС також виявилися занадто масштабними для оперативного відновлення мостового переходу по ній. З цієї причини було прийнято рішення спорудити тимчасову залізницю, яка дозволила б на час відновлення основних мостів і греблі переправляти важливі вантажі через обидва русла Дніпра в межах Запоріжжя, і відновила б залізничне сполучення між Кривим Рогом і Донбасом за маршрутом Другий Катерининської залізниці.

Руїни мосту Стрілецького через Новий Дніпро в 1946 р.
Руїни мосту Стрілецького через Новий Дніпро в 1946 р.

Після вивчення умов, що склалися на річці Дніпро і залізничній магістралі, був обраний варіант будівництва тимчасової залізничної гілки з мостами через Дніпро через південну частину острова Хортиця. Згідно з проектом, тимчасова гілка починалася від залізничної станції Запоріжжя-1, де йшла на захід, в бік Дніпра, через нинішню вулицю Привокзальну (колишня вул. Луначарського). До речі, саме через те, що тут існувала тимчасова залізнична колія, ця вулиця довгий час носила назву Придорожньої, а вже пізніше стала називатися Луначарського. Далі залізниця впиралася в русло Дніпра, яке повинна була перетнути по тимчасовому дерев'яному мосту, потрапити на острів Хортиця в його плавневій частині, і, обійшовши острів, вийти на русло Старого Дніпра, де за проектом споруджувався другий дерев'яний міст. Далі шлях проходив уздовж узбережжя Старого Дніпра на правому березі, і з'єднувався з існуючою залізничною магістраллю на ділянці Запоріжжя-Апостолове, недалеко від зруйнованого одноарочного моста Стрілецького. Загальна довжина траси становила 11 км1.

Маршрут тимчасової залізниці на карті 1945 р.
Маршрут тимчасової залізниці на карті 1945 р. (натисніть для збільшення)

Реалізація цього проекту почалася відразу ж після звільнення острова Хортиця і правого берега Запоріжжя від нацистів. Звільнення відбулося 30 грудня 1943 року, а вже 6 січня 1944 року НКПС затвердив проект обходу мостів. Самі ж роботи почалися ще раніше, 4 січня, а термін відкриття руху по майбутній тимчасовій залізниці було встановлено дуже стислим: почати рух планували вже 23 лютого, тобто всього через 40 діб після початку робіт! З огляду на дуже стислі терміни робіт, а також важкі погодні умови та наслідки військових дій в місті, робота чекала дуже важка. У роботах зі спорудження залізниці та тимчасових мостів залучалися всі частини 1-ї гвардійської залізничної бригади полковника В. П. Тіссоне, 3,7, 59-й відновлювальні батальйони і 43-й батальйон механізації залізничної бригади полковника В. І. Рогатко, а також 7-й і 44-й Мостопоїзд, 221-й горем і місцеве населення. Також з підприємств міста виділялося 1250 робочих: 400 осіб з "Запоріжсталі", 100 с "Запоріжбуду", 150 із заводу "Комунар", 350 осіб з магнієвого НКЦМ, ДАЗ і ДЕЗ. 25% службовців з господарських, радянських і кооперативних установ було мобілізовано для будівництва залізниць і мостів2.

Будівництво споруд велося в дві черги: на першій застосовувалися більші ухили, менша ширина земляного полотна, що забезпечувало швидкість руху до 15 км/год. На другій черзі ухили зм'якшувалися, ширина полотна доводилася до проектної, споруди зміцнювалися для захисту від дії паводку і льодоходу, що дозволяло підвищити швидкість руху до 30 км/год1|3. Спорудження залізничних насипів, підступів до берега і мостів велося паралельно і цілодобово. Будівництво моста почалося з забивання великої кількості свай - по 15 копрів одночасно забивали сваї в дно Дніпра, а на березі в цей час монтувалися прольоти, частина з яких виготовлялася прямо на місці4. У той же час на берегах споруджувалися насипи та естакади. Майже всі роботи першої черги виконувалися вручну - носилками, тачками, з перевезенням грунту на вузькоколійних вагонетках і бортовими автомобілями. Лише в кінці робіт першої черги прибула 4-я мехколона НКПС з чотирма полукубовими екскаваторами. Із загального обсягу земляних робіт вручну було виконано 80,4%1.

Спорудження земляного насипу під тимчасову залізницю
Спорудження земляного насипу під тимчасову залізницю5

Відсипання насипу через протоки в заплаві річки виконувалася автосамосвалами, які після засипки протоки відправлялися на інший її бік, таким чином машина встигала зробити до 100 оборотів за зміну, підвозивши ґрунт раз в 5 хвилин, по 75 кубометрів за зміну . Для навантаження грунту в поїзди в кар'єрах використовувалися важкі екскаватори, це дозволило вчасно виробити, перевезти та укласти понад 500 000 кубометрів грунту.

Вже 17 січня було закінчено спорудження земляного підходу до мосту через Дніпро, і почалися роботи зі створення земляного полотна головного шляху і роз'їзду Гвардійський на острові Хортиця, що був названий на честь 1-ї Гвардійської залізничної бригади. Також було розпочато спорудження земляного підходу до мосту через Старий Дніпро з боку правого берега. Кипіла робота і на обох руслах Дніпра: тут починали рости дерев'яні тимчасові мости. Міст через Новий Дніпро повною довжиною 1330.1 м і висотою 9.5 м будували за схемою: 46 х 5,5 + 7 х 23,0 + 30,0 + 5 х 23 + 17 х 15,2 + 72 х 5,5. Всього для цього моста було забито 1520 свай за допомогою 8 копрів, встановлених на понтонах, які працювали цілодобово протягом усього періоду будівництва. Заготівля конструкцій для мосту велася на лівому березі і на острові Хортиця. Опори мосту виготовлялися з просочених спеціальним складом шпал і колод. Роботи зі зведення мосту через Новий Дніпро проходили в середньому темпі 28.9 метрів на добу, що стало можливим в тому числі завдяки застосуванню механізації. Вперше на будівництві мостів був застосований консольний кран вантажопідйомністю до 60 тонн конструкції інженера Г. Артеменко, всього цим краном було встановлено 33 прогонових будови. Його виготовили в майстернях мостопоїзду в період підготовки до відновлення дніпровських мостів. Кран пізніше пройшов шлях по фронтових магістралях до самого Берліна1. Застосування крана дозволило скоротити час установки прогонової будови з 8-12 до 3 годин3.

Робота консольного крану на спорудженні мосту через Новий Дніпро
Робота консольного крану на спорудженні мосту через Новий Дніпро5 (натисніть для збільшення)

Будівництво мосту через Новий ДніпроБудівництво мосту через Новий Дніпро5 (натисніть для збільшення)

Складним етапом в роботах з будівництва моста стало встановлення 30-метрової прогонної конструкції вагою в 60 тонн над судноплавним прогоном мосту через Новий Дніпро. Ця конструкція була залишена німцями на березі річки Кагальник, і підібрана мостобудівниками. Роботи проводилися в заметіль, при 20-градусному морозі і ураганному (до 8 балів) вітрі, при цьому мостове полотно і навіть консольний кран обледеніли, але незважаючи на це роботи не припинялися ні на хвилину4. Також складним було і спорудження залізничної колії на правому березі - тут берег порізаний мережею балок і височин, для проходу яких треба було побудувати 12 малих штучних споруд.

Встановлення прогонної споруди мосту
Встановлення прогонної споруди мосту5

11 січня почалися роботи зі спорудження моста через Старий Дніпро. Міст мав схему: 32 х 5,5 + 10 х 15,2 + 2 х 21,0 + 4 х 15,2 + 10 х 5,5, повну довжину 556,5 м, висоту 9 м. Матеріали вишукували на місці, 6 прогонних будов прольотами по 15,2 м виготовили з елементів зруйнованого моста і доставляли до тимчасового мосту на санчатах тракторами. За добу трактор перевозив всього одну ферму. Протягом декількох діб йшов сніг і лютував буран. Однак самовіддана праця відновлювачів не припинялася ні на хвилину. Роботи на мосту через Старий Дніпро просувалися із середнім темпом в 13.5 метрів на добу.

20 січня інженерні війська побудували низьководні автогужові мости через обидва рукави Дніпра. Це значно полегшило доставку матеріалів і конструкцій, до цього вони доставлялися плотами, буксируваними катерами. Однак автогужові мости прослужили менше місяця - в середині лютого їх знесло водою, що піднялася. На монтажі опор і прогонових будов застосовували різні способи - використовували єдиний автомобільний кран, стріли копрів, лебідки і блоки, що закріплюються на дерев'яних щоглах, сусідніх опорах1.

Незважаючи на всі складнощі, 20 лютого, всього через 48 діб з моменту початку робіт, навіть раніше призначеного терміну, був відкритий проїзд по мосту через Новий Дніпро. А ще через три дні, 23 лютого, коли був готовий і другий міст, відбулося урочисте відкриття руху поїздів по всьому обходу. Роботи на цьому не закінчилися, адже ще залишалося захистити міст від паводків і льодоходу, зміцнити всі споруди й береги, захистити річкові опори мостів. Але і ці роботи були закінчені дуже швидко - друга черга була завершена вже 15 березня. З цього дня поїзди змогли пересуватися по обходу зі швидкістю до 30 км/год.

Міст через Новий Дніпро
Міст через Новий Дніпро5 (натисніть для збільшення)

Міст через Старий Дніпро
Міст через Старий Дніпро5 (натисніть для збільшення)

За час будівництва було виконано 524 509 кубометрів земляних робіт, забито 2796 свай, встановлено 1 193 тонни металевих прогонових будов1. Було відпрацьовано 500 000 людино-годин, укладено 12 000 метрів залізничної колії, відсипано до 80 000 кубометрів каменю, споруджено 552 689 метрів насипів і виїмки4. У найкоротші терміни в умовах післявоєнних руїн вдалося налагодити залізничне сполучення на одній з найскладніших ділянок, де русло Дніпра ділиться на два рукави островом Хортиця.

Тимчасова залізниця та мости на аерофотознімку 1944 р.
Тимчасова залізниця та мости на аерофотознімку 1944 р. (натисніть для збільшення)

Незважаючи на те, що роботи були завершені швидко, всі побудовані споруди вдалося захистити від паводків і навантажень, які вони брали на себе протягом наступних 9 років. За цей час вдалося відновити як ДніпроГЕС, так і обидва основні мости через Старий і Новий Дніпро - на місці зруйнованих мостів Стрілецького були побудовані сучасні мости за проектом інженера Б.Н. Преображенського, рух по яким було відкрито 30 грудня 1952 року. Тільки після цього необхідність у тимчасових мостах і залізничній гілці через острів Хортиця відпала, і вони були демонтовані. Не обійшлося і без інцидентів - так, наприклад, в 1951 році на мосту через Новий Дніпро сталася аварія: під час руху поїздів назустріч один одному обвалилася одна з опор, в результаті чого загинули люди. Сталося це в результаті відсутності періодичного зміцнення опор і пропуску на мости перевантажених вдвічі поїздів6.

Цікаво, що ще до демонтажу, тимчасові мости з'явилися на генплані Запоріжжя за 1949 рік: можливо, тоді їх планували залишити в дії, замінивши на більш надійні споруди.

Тимчасова залізниця та мости на генплані Запоріжжя 1949 р.
Тимчасова залізниця та мости на генплані Запоріжжя 1949 р.

Незважаючи на те, що тимчасові споруди давно розібрані, навіть в наші дні можна знайти їх залишки як на острові Хортиця, так і по берегах річки. На пам'ять про існуючу колись залізничну гілку на лівому березі залишилася її колишня траса, по якій зараз проходить вулиця Привокзальна. Вона впирається в те місце, де колись починався тимчасовий дерев'яний міст через Дніпро. На острові Хортиця в дуже хорошому стані зберігся залізничний насип. Він проходить в плавневій частині Хортиці, зараз прямо на насипу організована туристична стежка в країну плавнів від меморіально-туристичного комплексу Протолче.

Екскурсійна стежка в плавнях на місці колишньої залізниці
Екскурсійна стежка в плавнях на місці колишньої залізниці

Далі по насипу продовжується ґрунтова дорога, яка перетинає автодорогу, що веде від сел. Овочівників до біостанції ЗНУ. Ця ділянка дороги особливо примітна тим, що тут збереглися залишки дерев'яних шпал, наявність яких добре відчувається, якщо проїхати по дорозі на велосипеді. Також тут є залишки роз'їзду Гвардійського. Далі насип продовжується та повертає на захід, де стає особливо високим, і виходить прямо до узбережжя Старого Дніпра. У місці, де починався міст через Старий Дніпро, і зараз стоять залізобетонні опори.

Насип старої залізниці на Хортиці
Насип старої залізниці на Хортиці

Залишки опор на березі Старого Дніпра
Залишки опор на березі Старого Дніпра

Збереглися також і залишки залізничної колії на правому березі. До недавнього часу ця його частина ще навіть працювала, їй користувався розташований там піщаний кар'єр, проте не так давно залізничне полотно було демонтовано, і залишився лише насип.

Тимчасові мости зникли вже понад 65 років тому, але відлуння історії у вигляді залишків тих споруд, які з'явилися тут завдяки нелюдській праці, витривалості і неймовірним зусиллям, все ще готові зустріти вас на Хортиці. Тут, серед заповідної природи, можна доторкнутися до одного з найскладніших, переломних і яскравих моментів новітньої історії нашого краю, побачити своїми очима те, що колись здавалося неможливим, оцінити всі масштаби і обсяги робіт, які довелося провести в ті нелегкі зимові дні і ночі. Всі вони давно стали історією, але атмосфера і енергетика тих часів досі живе там, в цих каменях, насипах, опорах і шпалах, присипаних піском, прямо у вас під ногами. Лише закривши очі, можна уявити собі, як проїжджає повз вас величезний паровоз, розрізаючи світлом прожектора нічну заметіль посеред плавневих проток і озер, і буквально відчути все те життя, яке колись кипіло тут, на легендарному Острові. А це - лише одна з небагатьох сторінок його нескінченної Історії, яка продовжує народжуватися і прямо зараз...

Олексій Толмачов

Список джерел та матеріалів:

1. Железнодорожные войска России. Кн. 3. На фронтах Великой Отечественной войны: 1941–1945. — М.: Стэха, 2002.
2. Партархив Запорожского обкома КП Украины, ф. 157, д. 1983, л. 53.
3. Железнодорожный транспорт. 1945. N 1--6, с. 46-49.
4. Борисенко О. Тимчасові мости через Дніпро (1944-1952 рр.) // Музейн. вісн.- 2002.- № 2.- С. 122-125.
5. История жизни и боевой деятельности Мостопоезда №7 (28.10.1941 - 28.10.1944 г.) - Машинопис. - Фонди НЗХ НА-189.
6. Фонди Національного заповідника «Хортиця». – КН-27605а / П-17528.

Величезна подяка за надані фото мостів і процесу їх будівництва відділу фондів Національного заповідника "Хортиця", а за допомогу в пошуку матеріалів і частину наданих джерел - учасникам спільноти "Атипове Запоріжжя" і особисто Фантору Петровичу!

Мобільний додаток

Мобільний додаток

Android-додаток включає в себе інтерактивну карту-путівник Хортицею з можливістю навігації, докладні описи пам'яток, розклади транспорту, та безліч інших корисних функцій

Дізнатись більше

Як дістатись на Хортицю?

Дізнайтесь, як доїхати на Хортицю максимально швидко й ефективно. Вашій увазі пропонується схема проїзду, список маршрутів громадського транспорту, розклад руху автобусів і електричок.

Як доїхати на Хортицю?

Куди піти

Найпівнічніша точка острова Хортиця, і одна з найвищих скель на Дніпрі, під якою знаходиться Змієва печера

Цікавий факт

У плавнях Хортиці налічується більше двох десятків озер

Прокат велосипедів на Хортиці

Корисна інформація

Етнічні флейти myflute.org

Хортиця – чудове місце для єднання з природою, медитації, духовного саморозвитку. Природа острова – ідеальне місце, де можна пограти на флейті – інструменті, що єднає людину та Природу. Оберіть флейту вашої мрії, й візьміть її з собою на природу! Спеціально для любителів острова Хортиця – кращі флейти від запорізького майстра! Заходьте на наш сайт – myflute.org і знайдіть флейту вашої мрії!

Перейти на сайт