Відомі багатьом запоріжцям високі електроопори, що стоять на Совутиній скелі на острові Хортиця. При будівництві ДніпроГЕС думали, яким чином передати електроенергію по лініях електропередач від правобережної підстанції на лівий берег, у бік заводського комплексу нового Запоріжжя. Тоді було прийнято рішення направити ЛЕП через острів Хортиця. Подолавши вузьке русло Старого Дніпра, лінії перейшли на о. Хортиця й тут зустріли на шляху значну перепону – широке дніпровське русло. Щоб перевести лінії через таку перешкоду, вирішили зводити не звичайні опори, а перехідні. Такий тип опор дозволяє підняти дроти на велику висоту, витримуючи габарит провисання, який убезпечить високі судна, що проходять річкою.
Унікальні опори були зведені в 1930-32 роках, по чотири 75-метрових конструкції на кожному березі. Наприкінці Другої світової війни опори були підірвані, та потім відновлені в 1945-49 роках, на цей раз вже тільки по три опори на кожному березі. Відновлені опори були за старим проектом кінця 20х років, без змін у конструкції. Фундамент підірваної у війну четвертої опори досі видно в південній частині скелі.
Висота опор – 74,5 метра, між ними є суцільний перехідний майданчик, що дозволяє при їх обслуговуванні переміщуватись між опорами нагорі. Зараз опори несуть п’ять 3-фазних ліній змінного струму напругою 154 кВ (154000 Вольт), по дві лінії на кожній опорі за винятком однієї, де одна лінія не задіяна. Всі лінії пов'язують ДніпроГЕС з об'єднаною енергосистемою півдня України, та зі споживачами на лівому березі, в тому числі – із запорізькими заводами. Розташовані поряд опори з високих сталевих труб споруджені пізніше, в 60-х роках ХХ століття, й несуть на собі одну лінію напругою 330 кВ.