Балки Хортиці

Деталі

Перегляди: 22662

Острів Хортиця по всьому периметру порізаний безліччю великих і дрібних балок і ярів. Більшість балок мають вихід до Дніпра, і перетинає берегову смугу острова. Світ балок Хортиці дуже різноманітний - лише великих балок тут налічується більше двадцяти. В середньому балки на острові зустрічаються приблизно через кожних 500 метрів берегової лінії. Завдяки цьому рельєф острову біля берегів являє собою чергування підйомів і спусків. Балкам притаманний власний мікроклімат, що відрізняється за умовами від пагорбів та рівнин. Повітря в долинах балок більш вологе і прохолодне, грунт також майже завжди зволожений. У руслах балок зростає особливий вид лісу – байрачний ліс, який властивий лише яристим формам рельєфу. Байраки відрізняються багатством порід дерев, більшість дерев тут мають широку листяну крону, дерева переважно старі і великі. Завдяки цьому русла балок практично постійно знаходяться в тіні, що дозволяє їм зберігати вологу і прохолоду навіть в найспекотніші літні дні. Під час спеки, коли в степу гаряче повітря тремтить над горизонтом, дме суховій, а скелі прогріваються до високих температур, в балці можна знайти приємну прохолоду і густу тінь. Це приваблює сюди не лише людей, але і тварин.

Байрачні ліси в первісному вигляді збереглися не скрізь, проте в хортицьких балках їх чисельність в даний час найбільша. Типові представники хортицьких байраків - дуб, клен, груша, в'яз. Окрім густих лісів, що населяють русла балок, на схилах балок острова збереглися цілинні ділянки степу. Ранньою весною тут з'являються цілі поля з першоцвітів, а влітку схили балок покриваються високою травою і польовими квітами. Лугова рослинність схилів балок із окремими деревами, пологі переходи спусків в балки, і густий тінистий ліс в самому серці русла робить балки острова Хортиця одними з наймальовничіших природних пейзажів.

Найбільші балки острова досягають 300 метрів завширшки, до 800 метрів в довжину і мають перепад висот (глибину русла) в десятки метрів. Форма балок досить різна – від крутих ущелин в скелях до м'яких пологих лугових схилів. Окрім самого острову Хортиця, протилежний, правий берег Старого Дніпра також порізаний безліччю балок і ярів, немов повторюючи рельєф берегової лінії Хортиці. Цікаво також відзначити, що правий берег змінює свою висоту так само, як і західний берег Хортиці.

Більшість великих балок острова мають власні назви - балка Генералка, Громушина, Совутіна, Музичина, Широка, і десятки інших. Де б ви не знаходилися на острові, якщо недалеко знаходиться берегова лінія, то ви обов'язково зустрінете на своїй дорозі одну з балок. Там, де береги острова оточують високі скелі, балки мають чималу глибину, а їх схили ближче до річки стають урвистими. Там, де балки зустрічаються з рівнинним степом, схили більш пологі. Чим ближче балка підходить до гирла, тим вона стає ширше і глибше, і тим густіше стає ліс в її руслі. Особливо красиво виглядають гирла балок, де вони зустрічаються з річкою. Вихід до води тут рівний, не обривистий, навіть якщо довкола - неприступні скелі. У руслі багатьох балок зустрічаються джерела з чистою холодною водою, в деяких протікають невеликі струмочки. По схилах балок спускаються стежини, що переплітаються між собою. Кожна з них приведе вас в особливий світ, що відрізняється від того, який ви бачили нагорі схилу балки. Тут, на дні, на вас чекає високий ліс з гарними деревами, спів птахів, свіжість річкового повітря, і відокремлений куточок дніпровського берега, в який врізається балка.

Береговий сегмент балок острова – це піщаний, рідше - усіяний розсипом гранітних каменів пляж. Піщана смуга, як правило, не широка, а довжина її близька до ширини балки біля гирла. У долині балок біля річки з весни до осені можна побачити ящірок, полозів, вужів, змій. Балки Хортиці - це, мабуть, одні з небагатьох місць, де зберігся природний, а не висаджений людиною ліс. Байрачний ліс володіє високою естетичною привабливістю, створює неповторну атмосферу перебування у первозданній острівній природі.

Великі балки острова часто мають відгалуження, що з'єднуються з основним руслом - "стволом" балки. Завдяки таким відгалуженням, деякі балки мають форму дерева, з основним стволом, гілками і коренем у вигляді гирла. "Гілки" таких балок мають меншу довжину і глибину, ніж основне русло, їх схили більш пологі. Окрім крупних балок, на Хортиці присутні невеликі яри, які інколи об'єднуються в групи. Серія таких невеликих балок покриває західне степове узбережжя центральної частини острова на південь від балки Широкої - тут на 2 кілометри дороги налічується більше десяти яристих форм рельєфу. Ці балки досить неглибокі, їх русла мало населені лісом - в основному на їх схилах виростає степова рослинність. Інша група балок розташована на східному березі острова, на північ від острова Розтьобіна. Тут на 500 метрів берегової лінії налічується близько десяти великих і малих балок і ярів. Ця група балок відрізняється тим, що схили тут уривисті, переважно глиняні. Самі балки дуже глибокі, з вузьким руслом і прямовисними схилами. Між балками цієї групи знаходяться відкриті степові луги. На обривистих схилах балок в глині будують свої гнізда ластівки. Спуститися в балки цієї групи можна з боку гирла, по самих же схилах зробити це практично неможливо. У деяких місцях балки переплітаються в цілі лабіринти, зв'язуючись між собою в яристу мережу.

У таких місцях кожного разу відкриваєш для себе щось нове – пройти по всіх вузьких рукавах балок і розглянути все за один раз тут неможливо, і з кожним разом світ балок Хортиці відкриває нам все нові і нові таємниці. Цей таємничий і загадковий світ завжди захоплюватиме людей, ваблячи своєю тінню і прохолодою, дивуючи своєю різноманітністю і захоплюючи красою ландшафту. Цей дивний світ чекає на вас, і готує нові враження для кожного. Первозданна природа байрачних лісів, холодні джерела, затишні береги - все це чекає на вас в балках острова Хортиця.